Іспанія

Цей блог, друзі, пережив першу паузу з оновленнями. Трохи більше двох тижнів тому я став найщасливішим чоловіком в світі, бо одружився на найчарівнішій, найрозумнішій та в усьому най-най-най дівчині на світі. Саму через нашу весільну подорож вже більше двох тижнів тут нічого нового.

За великим рахунком, це можна вважати першою подорожжю в європейську країну. Ще десь в 15 років був на пластовому таборі в Німеччині, але більшість того часу провів в лісі, містом майже не гуляв, і спогади відтоді вже не ті. Тож цей раз і зараховуємо першим.

Перед поїздкою не чекав особливих переворотів в свідомості, їх і не було. Натомість отримав справді багато маленьких несподіванок із зовсім різних сфер життя. Найбільше мабуть хочеться сказати про мову. Наївний я раніше думав, що знатиму англійську - ніде проблем не буде. Так, з англійською значно легше, багато хто її принаймні розуміє. Але спокійно можна і без неї. Москвички, наприклад, точно як в Задорнова, добиваються свого підвищуючи тон голосу: “Сколько стоит? СТОИТ СКОЛЬКО?!?!”. Дивно, але це працює. Місцеві турки безпроблемно впізнавали в нас східних європейців та одразу вигукували “Прівьєт! Как діла! Захаді!”. Спочатку ніяк не міг зрозуміти, що вони хочуть, коли кричать “еллл-ка? емм-ка? есс-ка?”. Потім зрозумів, що вони на наш манер називають розміри футболок.

Російськомовних в Барселоні та нашому містечку було дуже багато. Щоб почути англійську доводиться її, так би мовити, вишукувати. Для мене це був сюрприз. Правда одного разу о 5 ранку, коли ми чекали на автобус до Мадриду, до нас похитуючись в різні боки підійшов хлопець, спочатку після “German? English?” почав питати де пляж та чи в нас немає “paper for weeds”.

Доречі, щось мені дало привід думати, що “в європах” ніхто не палить. Я помилявся, палять дуже багато і всюди. І самокрутки там в моді, причому наскільки я зрозумів, зі звичайним табаком, без речовин.

Та повертаючися до мови, зробив для себе висновок, що перед тим, як їхати в якусь країну, варто вміти хоча б привітатися та подякувати місцевою. В ідеалі - навчитися на слух розуміти числівники. З іспанською в мене вже майже виходить :)

Ну і ще купа всякого. Країна дуже сподобалася. Нічого особливого не чекав, а отримав дуже багато приємних вражень. Як і завжди в подорожі.

Коментарі та посилання