Прочитав чудову статтю Юлії Латиніної. Вона досить довга, але дуже цікава і наштовхує на глибокі роздуми. Якщо статтю сильно спростити і скоротити, то держава загального добробуту, велфер - такий собі вірус, механізм самознищення західної цивілізації.
Країни заходу із значною соціалістичною складовою вбивають самі себе рядом заходів, які колись були покликані встановити справедливість для всіх. Різні програми підтримки малозабезпечених фактично заохочують безробітність, пенсії ставлять людину похилого віку в залежність від держави, а сучасна система освіти вирощує інфанта з особливими потребами (мова йде про тих, хто в школі не навчився навіть читати, як приклад 47% фактично безграмотного населення в Детройті) тощо ведуть до зменшення відсотку активної частини суспільства. З різних причин люди, що в основному покладаються на державну підтримку швидше розмножуються та передають свою модель поведінки нащадкам. Таких виборців стає все більше і вони дедалі більше витягують ресурси з тих, хто працює. Система позбавляє себе ресурсів, і така система в решті решт паде. Сюди також підпадають мусульмани в європейських країнах, які “витісняють” корінне населення, особливо не напружуючи себе освітою та роботою.
Ще приклади: безробітній самотній матері простіше народити наступну дитину і жити з державних грошей на дитину ніж шукати роботу, а в бідних США хто брав безкоштовні мобільні телефони від уряду (обамафони) врешті виявилося по два і більше таких пристроїв. В деяких штатах допомога безробітним еквівалентна повній робочій зайнятості з погодинною оплатою від 8 до 15 доларів на годину. Хто ж тут захоче працювати?
Ця ідея загалом зрозуміла, і з нею погодиться багато хто. Гірше те, що проводити системні глибокі реформи в рамках загального виборчого права (як Саакашвілі) не вийде, бо такий провідник буде зметений натовпом люмпенів під керівництвом популістів, які хочуть всього і швидко.
Інший варіант, Лі Куан Ю, який будував сучасний Сингапур. Але він, по-суті, авторитарно керував, кхм, 50 років. Чи готові ми зараз дати хоч комусь керувати Україною 50 років поспіль? Маю сумніви. Отже виходить, що збудувати ідеальну Айн Рендівську державу в сучасних умовах не вийде.
Із висновокм статті “Демократія веде до соціалізму" я не згоден. Поняття демократії з часом мінялося, і право голосу мали різні верстви населення. Тож виходом із замкнного кола самопоїдання могла б стати інша систему виборів. Загальні вибори, де всі мають право голосу, як ми бачимо, не ідеальні.
Можливий варіант давати право голосу лише тим, хто вносить користь в загальну касу. Або взагалі, щось на зразок акцій у підприємств - щобільше ти вніс, тим вагоміший твій голос (. Розвивати ідею транснаціональних корпорацій як заміни державності можна ще далеко і там свої цікаві речі спливають). В час, коли твоя країна підходить до неминучого вибору як жити далі, варто подивитися трошки ширше, ніж звикі подумати, яку країну нам будувати далі.